Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ншого пер

  • 1 span

    1. n
    1) п'ядь (= 22,8 см)
    2) інтервал; короткий відрізок часу; період часу
    3) коротка відстань; відстань від одного кінця до іншого; розмах рук; ширина (ріки тощо)
    4) відстань між опорами (арки тощо)
    5) прогін (моста)
    6) зал. перегін
    7) ав. розмах (лопаті, крила)
    8) тех. зів (ключа); розхил
    10) амер. парна запряжка (коней тощо)
    2. v
    1) перекривати (про дах, арку тощо)
    2) рихтувати міст (переправу)
    3) з'єднувати береги (про міст)
    4) заповнювати (прогалину)
    5) переправлятися

    to span a river — переправлятися через ріку; форсувати ріку

    6) ел. натягувати (дріт)
    7) муз. брати октаву
    8) вимірювати п'ядями
    9) перен. міряти, охоплювати
    10) запрягати коней (волів, мулів)
    11) розм. путати (коня)
    12) мор. стягувати вірьовками; кріпити, затягувати; прив'язувати
    3. past від spin
    * * *
    I [spʒn] n
    1) п'ядь, спен (22, 8 см)
    2) інтервал, проміжок часу
    3) відстань від одного кінця до іншого; розмах рук; ширина ( ріки); бyд. відстань між опорами; cпeц. проліт (мостового крана, арки)
    4) охват, обсяг; об'єм машинної пам'яті
    5) бyд. прогінна будова
    6) зaл. перегін
    7) aв. розмах ( крил)
    8) тex. зів ( гайкового ключа); розхил ( губок лещат)
    9) мaт. хорда ( дуги)
    10) фiз. розмах, подвійна амплітуда ( коливань)
    II [spʒn] v
    1) перекривати (про арку, дах); наводити міст або переправу; з'єднувати береги ( про міст); заповнювати (пробіл, проміжок)
    2) охоплювати, включати
    4) eл. натягати ( провід)
    5) мyз. брати октаву або великий інтервал ( однією рукою)
    6) вимірювати п'яддю; міряти
    III [spʒn] n; сл.
    парна запряжка (коней, мулів, волів)
    IV [spʒn] v
    1) запрягати коней, мулів, волів; cл. складати парну запряжку (за мастю, зростом)
    2) мop. стягати мотузками; кріпити, затягувати
    V [spʒn] past від spin I VI [spʒn] past від spin IV VII [spʒn] past від spin V

    English-Ukrainian dictionary > span

  • 2 Костомаров, Микола Іванович

    Костомаров, Микола Іванович (1817, с. Юрасівці Острогозького пов., нині Воронезької обл. - 1885) - укр. історик, письменник, етнограф, суспільно-політичний діяч. Навчався на історико-філологічному ф-ті Харківського ун-ту (1833 - 1836). Захистив магістерську дис. з історії (1844). У 1845 - 1847 рр. - один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 р. був арештований, рік перебував у Петропавлівській фортеці. У 1859 - 1862 рр. - екстраординарний проф. Петербузького ун-ту. У 1860 - 1885 рр. - член Археографічної комісії. У 1864 р. здобуває ступінь докт. рос. історії в Київському ун-ті. Чл.-кор. Петербурзької Академії наук (1874), почесний член Київського ун-ту (1884). В історичних дослідженнях та в історіософських міркуваннях К. спирався на праці Максимовича, Гердера, ІПеллінга, ісп. романтиків. На відміну від Максимовича, який робив наголос на емпіричній правді історії, К. посилив романтичні акценти, відшукуючи наскрізну ідею, що поєднує минуле, сучасне й майбутнє укр. народу в єдине історичне ціле, надає подіям "розумного зв'язку і стрункого вигляду". Як історіософ, К. не стільки з'ясовував причинову залежність значущих подій, скільки прагнув до виявлення засад (включно з ірраціональними) буття та ментальності укр. людини. Цю настанову К. реалізував, поєднуючи романтичне світоосягнення з органічними для традицій укр. думки ідеями філософії, зокрема з постулюванням "найвищого вічного розуму", який керує долею усього людства. З іншого боку, романтичний пафос коригувався у К. раціоналістично-просвітницькими ідеями, спрямованими на утвердження духу толерантності та запобігання національному чванству. К. вважають засновником народницької (на відміну від державницької) історіографії. Дух народу мислився ним не як трансцендентна сутність, а як реальна першооснова історичного процесу, здійснюваного "живим народом". Саме у психології народу належить шукати пояснення історичних подій, особливостей побуту та духовного життя народу І. сторіософські погляди К. еволюціонували разом із його загальносвітоглядними настановами: від романтичного ствердження ідей свободи й рівності, відстоювання окремішного вільнолюбивого духу укр. етносу та наголошування його особливої місії в колі слов'янських народів (кирило-мефодіївський період) до обстоювання ідеї федералізму і раціоналізованих просвітницько-народницьких орієнтирів другого періоду і, зрештою, до модифікації народницьких устремлінь у звичайне просвітництво і лояльне щодо імперії культурництво в останній період життя. Однак світоглядними константами Κ.-мислителя залишалися: переконаність в окремішності історичного шляху укр. народу ("Полудневу Русь" К. пророчо бачив у майбутньому як "окрему державну цілісність"), в самобутності його вільнолюбивого духу, мови, культури і психології (що ставило його в опозицію до офіційної рос. державницької історіософії); засада народності та ідеї рівності людей і етносів, національного порозуміння, досягнутого на ґрунті науки і християнської освіти; принцип самоправства і федеративно-демократичної організації суспільства, опертий на досвід Києворуської і Козацької держав; ідея історичної тяглості укр. національної традиції та пафос згоди і любові - до людини і до Бога.
    [br]
    Осн. тв.: "Книги буття українського народу" (1846); "Дві руські народності" (1864)та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Костомаров, Микола Іванович

  • 3 націоналізм український

    НАЦІОНАЛІЗМ УКРАЇНСЬКИЙ - деяка сукупність ідей та уявлень, в яких наголошується цінність нації. Джерела Н.у. вбачають передусім у поезії. Шевченка, де Н.у. виступає як поєднання цінності особи та нації, самобутньої культури та державної незалежності. Принципи Н.у. політичного вперше були чітко сформульовані Міхновським, потім Н.у. виступає важливим складником "популізму" (у розумінні ідеалізації простого народу як основи нації - Грушевський), консерватизму - у наголосі на еліті як носії культури і національної єдності (Липинський), а також складником деяких варіантів соціалізму та комунізму (націонал-комунізм). Внаслідок поразки Української Народної Республіки та утвердження авторитарних і диктаторських режимів у сусідніх державах (Польща, Росія) та поширення ідей інтегрального націоналізму в Зх. Європі, в 20-ті рр. в Зх. Україні виникає інтегральний націоналізм, одним із впливових ідеологів якого став Донцов. Філософськими засадами його політичної публіцистики був ірраціоналізм, волюнтаризм, елітизм. Н.у. в формулюванні Донцова не став загальноприйнятою ідеологічною доктриною націоналістичного руху 20 - 30-х рр. у Зх. Україні; крім того, він зазнавав критики (часто нищівної) і в націоналістичних колах. Більш зважені та помірковані версії Н.у. розвивали Вассиян, Сціборський та ін. Загалом Н.у. інтегральний (військовий) становив реакцію на домінування сили в міжнародних і міжнаціональних взаєминах, коли єдиним способом виживання нації могла бути тільки орієнтація на силу в протистоянні агресивним диктаторським режимам. Такою силою стала Українська повстанська армія, котра в боротьбі за незалежну Україну від 1941р. до поч. 1950 р. змушена була вести боротьбу і проти нім. фашизму, і проти рос. імперіалізму, прихованого за вивіскою СРСР. У ході цієї боротьби ідеологія Н.у. зміщувалася в бік визнання важливих елементів демократії та відмови від тенденцій ксенофобії, наявних в русі в період його формування. У післявоєнний період тільки од кін. 50-х рр. (особливо в 60-х рр.) став можливим культурний, інтелектуальний та громадський рух, який наголошував цінність нації як культурної самобутності у поєднанні із цінністю особи. Цей рух містив також більш-менш приховані, рідше - відкрито висловлені політичні вимоги (від розширення автономії до незалежності). Провідними постатями руху були Василь Симоненко, Іван Світличний, Іван Дзюба, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Василь Стус, Михайло Брайчевський, Валентин Мороз та ін. Виникли також окремі нелегальні політично спрямовані групи (група Лук'яненка-Кандиби та ін). У 70-х рр. рух поступово набуває виразного правозахисного характеру, проте він не мав єдиної ідеології і об'єднував широкий спектр орієнтацій - від прихильників "соціалізму з людським обличчям" та націонал-комунізму до "чистих" демократів і таких, які вважали здобуття державної незалежності основною метою Ф. ілософське підґрунтя руху також включало різні інтелектуальні тенденції: найбільший вплив мав екзистенціалізм, ревізіонізм, почасти аналітична філософія. З кін. 80-х та в 90-ті рр. XX ст. наголос на нації як носієві культурної самобутності та державної незалежності став важливим складником ідеології укр. націонал-демократів - широкого політичного руху, що його від кін. 80-х рр. репрезентує низка громадських організацій та партій. Ідеологія націонал-демократизму зберігає наголос на цінності нації як носія культурної ідентичності та державної незалежності, з одного боку, та гаранта прав людини, з іншого. В умовах, коли зберігається загроза культурній ідентичності українців внаслідок експансії рос. мови і культури, ідеологія укр. націонал-демократів не може її ігнорувати і, відтак, мусить поєднувати в собі громадянський та культурний аспекти. Н.у. у вузькому розумінні слова (коли політичні організації використовують термін "Н.у." як самоназву) представлений низкою організацій та партій, найвідоміші з яких ОУН, КУН та ін. В їх ідеології більшою чи меншою мірою наявні опозиції щодо лібералізму та громадянського націоналізму. Попри початковий період досліджень націоналізму в Україні до певних здобутків у цій галузі слід віднести антологію "Націоналізм" (Київ, "Смолоскип", 2000), підготовлену групою вчених з дослідження світового та укр. націоналізму на базі Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > націоналізм український

  • 4 ПЕРЕДМОВА

    див. також _про словник
    [br]
    \ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.
    \ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.
    \ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.
    \ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.
    \ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.
    \ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.
    \ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".
    \ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.
    \ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.
    \ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.
    \ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".
    П.Ф. Йолон
    Н.П. Поліщук
    Л.В. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > ПЕРЕДМОВА

  • 5 bond

    n бірж. облігація; a облігаційний
    довгострокове боргове зобов'язання з фіксованою відсотковою ставкою, сума якої виплачується через рівні проміжки часу, поки облігація належить кредитору (creditor); ♦ облігація є видом цінних паперів (securities), що видаються підприємством, державною установою або приватною організацією на підставі встановленої юридичної процедури
    ═════════■═════════
    active bond облігація з фіксованою відсотковою ставкою; adjustment bonds облігації, які випускаються для зміни структури основного капіталу • реорганізовані облігації; annuity bond рентна облігація; arbitrage bond арбітражна облігація; assumed bond облігація, яка випускається однією компанією і гарантується іншою; baby bond дрібна облігація • облігація з низьким номіналом; bearer bond облігація на пред'явника • облігація на подавця; benchmark government bonds базові урядові облігації; blanket bond бланкова облігація; book-entry bonds балансові облігації; callable bond облігація з правом дострокової сплати; called bond облігація, яка пред'явлена до сплати; collateral bond облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами; collateral mortgage bond облігація, яка забезпечена заставою • облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами під заставу нерухомості; collateral trust bond облігація, яка забезпечена цінними паперами інших компаній; consolidated bond консолідований цінний папір; consolidated mortgage bonds облігації, які забезпечені сукупною заставою; continued bond облігація, яка не сплачена у визначений термін і продовжена на наступний період; convertible bond оборотна облігація • конвертована облігація; corporate bonds облігації компаній; coupon bond облігація на пред'явника; currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; cushion bonds облігації з високою купонною ставкою і помірною премією під час продажу; debenture bond облігація, яка не має спеціального забезпечення • сертифікат митниці для зворотного одержання імпортного мита; defaulted bond облігація, яка не сплачена в строк; deferred bond облігація з відстроченим платежем; definitive bond постійна облігація корпорації; detachable bond облігація з відривним сертифікатом; discount bond дисконтна облігація • облігація, при якій відсоток оплачується по закінченні терміну разом зі сплатою основного боргу; divisional bond облігація, яка забезпечена заставною на частину майна компанії; dual currency bonds дво-валютні облігації; equipment bond облігація, яка забезпечена рухомим майном; escrow bond облігація, яку зберігає довірена особа; exchequer bond облігація державної скарбниці; extended bond облігація, яка не сплачена у визначені строки і продовжена на наступний період; external bond закордонна облігація; farm loan bonds облігації, які випускаються федеральними земельними банками під заставу земельних ділянок; first lien bond облігація, яка забезпечена пріоритетною заставною; first mortgage bond облігація, яка забезпечена першою заставною; flat-income bond облігація, ціна якої включає визначену суму несплачених відсотків; floating rate bond облігація із гнучкою ставкою; foreign bond закордонна облігація; foreign currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; full-coupon bond облігація з повним купоном; general mortgage bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною • облігація, забезпечена заставною на всю власність корпорації; gold bond облігація, сплачувана золотом; government bonds державні облігації • урядові облігації • державні цінні папери; guaranteed bonds гарантовані облігації; high yield bond облігація з високим доходом; income bonds облігації, за якими відсотки сплачуються лише за наявності прибутків компанії • прибуткові облігації; indexed bond індексована облігація; indorsed bond облігація, випущена однією компанією і гарантована іншою; industrial bond облігація промислової компанії; industrial development bond (IDB) облігація промислової компанії, забезпечена доходом; industrial revenue bond облігація промислової компанії, забезпечена доходом; instalment bond рентна облігація; interchangeable bond облігація з правом заміни на зобов'язання іншого типу; interest bearing bond облігація, виручка від продажу якої використовується для виплати відсотків за іншими облігаціями; interim bond тимчасова облігація; investment grade bonds облігації інвестиційного класу; irredemable bond облігація без права дострокової сплати; joint(-and-several) bond облігація, гарантована двома або більшим числом поручителів; junior(-lien) bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; junk bonds облігація з високим ступенем ризику; lien bonds облігації із заставою нерухомості; long-dated bond державна облігація терміном понад 15 років; long-term bond державна облігація терміном понад 15 років; lottery bond лотерейна облігація; matured bond облігація до сплати; medium-dated bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; medium-term bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; mortgage bonds облігації, забезпечені заставою нерухомості; mortgage revenue bond прибуткові облігації, забезпечені заставною під нерухомість; municipal bonds муніципальні облігації; naked bond незабезпечена облігація; noncallable bond облігація без права дострокової сплати; optional bond облігація з правом дострокової сплати; outstanding bond випущена облігація • несплачена облігація; overlying bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; participating bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; passive bond безвідсоткова облігація; perpetual bond облігація без кінцевого терміну сплати • рентна облігація; plain bond облігація без спеціального забезпечення; preference bond облігація з першочерговою виплатою відсотків і першочерговою сплатою; premium bond преміальна облігація; prior lien bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; privilege bond облігація з правом конверсії; profit sharing bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; public bond облігація, випущена урядом або іншим органом державної влади; purchasing power bonds облігації, що зберігають свою купівельну спроможність (в умовах інфляції); qualified redevelopment bonds пільгові облігації для поновлення економіки; redeemable bond облігація з правом дострокової сплати; refunding bond облігація, випущена для рефінансування • облігація, випущена для сплати попередніх облігацій; registered bonds зареєстровані облігації • іменні облігації; reorganization bonds облігації, випущені для зміни структури позичкового капіталу; revenue bonds прибуткові облігації, забезпечені доходами від об'єкта; savings bond ощадна облігація; second mortgage bond облігація, забезпечена другою заставною; secured bonds забезпечені облігації • заставні облігації; senior bond облігація з переважним правом вимоги; serial bonds облігації, випущені серіями із різними термінами сплати; short bond короткострокова облігація; short-dated bond державна облігація терміном до 5 років; short-term bond державна облігація терміном до 5 років; sinking-fund bonds облігації, що передбачають утворення викупного фонду • облігації з викупним фондом; special assessment bond муніципальна облігація спеціального призначення; split-coupon bond неіменна облігація з купоном із двох частин; stamped bond облігація зі штампом; state bond урядова облігація • облігація, випущена урядом штату; straight bond звичайна облігація; straw bond знецінене боргове зобов'язання; stripped bond облігація, з якої вилучені купони; T-bonds облігації державної скарбниці; tax-exempt bond облігація, дохід якої не оподатковується; term bonds строкові облігації; treasury bonds облігації державної скарбниці; underlying bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; unified bond консолідований цінний папір; unredeemed bonds невикуплені облігації; unsecured bonds незабезпечені облігації • беззаставні облігації; voting bonds облігації з правом голосу; zero-coupon bonds облігації з нульовим купоном
    ═════════□═════════
    bond auction аукціон з продажу облігацій; bond certificate сертифікат облігації; bond coupon купон облігації; bond debt борг за облігацією; bond dividend облігаційний дивіденд; bond drawn for early redemption облігація з фіксованою ставкою для швидкої виплати; bond from bulk issue облігація масового випуску; bond holder власник облігацій; bond interest облігаційний відсоток; bond issue випуск облігацій; bond issued at par облігація за номіналом; bond issuing institution установа-емітент облігацій; bond market ринок облігацій • ринок цінних паперів з фіксованим відсотковим прибутком; bond of restricted negotiability облігація обмеженого обігу; bond price курс облігацій; bond price index курсовий індекс облігацій; bond purchase купівля облігацій; bond quotation курс облігацій; bond redeemed at a premium облігація, сплачена вище від номіналу; bond redemption сплачення облігації; bond register журнал реєстрації операцій з облігаціями; bond series серія облігації; bond sold on tap облігація відкритої серії; bond s redeemable by installments облігації з правом дострокового сплачення часткової виплати; bond subscription підписка на облігації; bond yield прибуток від облігацій • відсоток з облігацій; to call bonds оголошувати/оголосити сплачення облігацій; to draw bonds for redemption сплачувати/сплатити облігації; to issue bonds випускати/випустити облігації; to pay off bonds сплачувати/сплатити облігації; to pay off bonds at maturity сплачувати/сплатити облігації у визначений термін; to redeem bonds сплачувати/сплатити облігації; to register bonds реєструвати облігації; to secure bonds забезпечувати/забезпечити облігації
    bond ‡ securities (391)
    ═════════◇═════════
    облігація < лат. obligatio — зобов'язання
    * * *
    облігація; борговой інструмент; гарантійний фонд; боргове зобов'язання; митне зобов'язання; застава

    The English-Ukrainian Dictionary > bond

  • 6 Вайтгед, Алфред Норт

    Вайтгед, Алфред Норт (1861, Ремсгейт - 1947) - англ. філософ, логік, математик, засновник логіцистичної школи у філософії математики. Навчався у Кембриджі (Триніті Коледж). Член Королівського наукового тов-ва (від 1903 р.), куди був запрошений завдяки розробкам у галузі загальної алгебри. Результатом десятилітньої співпраці В. з його студентом Расселом було фундаментальне дослідження основ математики й математичної логіки. У 1924 - 1947 рр. В. - проф. філософії Гарвардського ун-ту (США), займається переважно філософською метафізикою. Виокремлюють три періоди у творчості В.: перший період присвячений проблемам логіки й математики, другий - проблемам філософи науки, третій - онтологічному обґрунтуванню філософії науки на засадах розробленої ним філософської метафізики. Спираючись на синтез пізнавальних принципів різноманітних наук, В. створив власну організмічну теорію, або "філософію організму". Згідно з нею, суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані одне з одним і з Всесвітом в органічній єдності. З одного боку, цей органіцизм заперечує "просту локалізацію" окремих наук, яка ґрунтується на переконанні про "незалежну індивідуальність кожного шматка матерії". Найбільш очевидно ця локалізація здійснювалась класичною фізикою з її механіцизмом та застосуванням абстракцій абсолютного простору і часу. З іншого боку, метафізичному атомізмові В. протиставляє концепцію "актуальних сутностей", невіддільну від доктрини внутрішніх відношень З. гідно з останньою, члени відношення і самі відношення в конкретному факті завжди взаємно пов'язані. У "філософії організму" В. певною мірою наявний синтез платонівсько-аристотелівської традиції (універсалізм "вічних об'єктів") та класичного англ. емпіризму ("досвід" і "відчуття" як атрибути суб'єктивності). "Філософія організму" спирається на ряд засадничих принципів. "Онтологічний принцип" виражає нередукованість факту до поняття дійсності - до того, що завжди має характер об'єкта, або мислимого буття. "Принцип процесу" вказує на те, що реальність є становленням. "Принцип відносності" - на те, що будьяка об'єктивність є можливістю для становлення, перетворення можливості у дійсність. "Реформований суб'єктивістський принцип" розкриває природу становлення як суб'єктивної єдності, яка вбирає у себе об'єктивну даність. Цей акт асимілізації об'єктивних даних і "стягування" їх у суб'єктивну єдність "досвіду" позначається спеціальним терміном - "охоплення", синонімом якого часто виступає "відчуття". Останнє може бути двох типів - "фізичне", якщо його об'єктом є стійкий елемент дійсності, або "концептуальне", якщо воно спрямоване на "вічні об'єкти". "Вічні об'єкти", подібно до "категорій існування", згідно з В., є формами визначеності досвіду. Вони поєднують як потенційність просторової протяжності, так і довічну природу Бога. У Всесвіті існує невпинне прагнення до інтенсифікації відчуттів і творчого самоздійснення, і Бог є його найвищим джерелом. Процес суб'єктивного становлення безперервний і нескінченний: кожна актуальна подія є не лише переходом від можливості до дійсності, а й переходом від дійсності до можливості. Тривалість процесу становлення забезпечується спадкоємністю "вічних об'єктів", які переходять від однієї суб'єктивної єдності до іншої та створюють структурну визначеність, необхідну для науки.
    [br]
    Осн. тв.: "Principia mathematica", у співавт. У 3 т. (1910); "Поняттяприроди" (1920); "Наука і сучасний світ" (1926); "Процес і реальність. Нариси з космології" (1929); "Пригоди ідей" (1933) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Вайтгед, Алфред Норт

  • 7 фемінізм

    ФЕМІНІЗМ - соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух, спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. Ф. виростає на ґрунті фундаментальної констатації маскулінного характеру наявної культури та цивілізації Я. вним та неявним чином особливості чоловіка підносяться до рівня загальнокультурного нормативу, зразка, ототожнюються із людським як таким; жінка ж та "жіночість" зводиться лише до конкретного сущого серед інших сущих, набуває статусу "Іншого". Метафізичне значення Ф. полягає у введенні фемінності до складу передумов людського буття, його загальнозначущих і невід'ємних ознак В. сучасній, особливо західній, культурі Ф. зажив значної популярності та впливу на суспільство. Хоч Ф. став глобальним феноменом, він не становить єдиної ідеології. Вирізняють три хвилі Ф. Перша виникла в кін. XVIII ст. і пов'язана з творами Мері Волстоункрафт. Вимоги економічної та професійної рівності з чоловіками складають основний зміст цього періоду. Особливе значення для розвитку Ф. має праця Симони де Бовуар "Друга стать" (1949), в якій обґрунтована думка про стать як біологічну передумову та гендер як соціально нав'язану роль; жінка ідентифікується з "Іншим", тобто відмінним та неповноцінним. Від серед. XX ст. спостерігається розгортання "другої хвилі" Ф., пов'язаної з політичними зрушеннями 60-х рр. та виходом у світ низки теоретичних праць, що змінили світогляд та стратегії феміністичного руху (Беті Фрідан "Жіночі таємниці" (1963), Дж. Грієр "Жіночий євнух" (1970) та ін.). Головна мета цього періоду - створення нової політичної ідентичності жінок на ґрунті права та публічної емансипації. Третя хвиля (70-ті рр.) зосереджується на виявленні расових, класових, тендерних, сексуальних та інших відмінностей. Сучасний феміністичний рух становить собою доволі неоднозначне явище. В ньому існують різноманітні підходи та напрями, котрі відображають широкий спектр потреб та інтересів: ліберальний (пошук шляхів інтеграції жінок в існуючу соціополітичну систему); марксистсько-соціалістичний (заклик до класової боротьби як засобу знищення економічної експлуатації, що є основною причиною пригнічення жінок); радикальний (доведення політичного характеру гетеросексуальних відносин); лесбійський (визнання репресивної сутності гетеросексуальних тендерних ролей); сепаратистський (виключення чоловіків із кола вирішення проблем); екологічний (ототожнення екологічної кризи із процесами патріархального домінування, на основі виявлення спорідненості фемінності з природою); чорний (заперечення універсальності білого середньокласового Ф., пропозиція замінити слово "Ф." на більш загальне поняття "вуманізм" ("иютаnism")); культурний (визнання за жінками особливих здатностей до творчості, що обумовлюють "особливий жіночий шлях пізнання"); християнський (виправлення спотвореного культурою місця жінки в християнстві); метафізичний (пошук порятунку в духовному вдосконаленні жінки) та ін. Загальні проблеми феміністичної думки охоплюють виникнення та формування тендеру, статі, сексуальності, жіночої тілесності; репресивність патріархальної влади; жіночу підпорядкованість та визначення шляхів емансипації жінок у всіх сферах життя. Але якщо для "старого" Ф. характерним було обстоювання ідеї рівності, то "новий" Ф. зосереджує свої зусилля на пошуках відмінностей та обґрунтуванні їх легітимності. Теоретично Ф. перетинається з такими інтелектуальними напрямами, як: біологічний детермінізм (заперечення вроджених "жіночих" якостей); деконструктивізм (запозичення у Дерриди поняття "фалоцентризм культури"); есенціалізм (визнання існування природно/біологічно заданих суттєвих характеристик фемінності); конструктивізм (гендерні ознаки є соціальними конструктами); постколоніальна теорія (ідентифікація жінки з "Іншим" як відмінної, неповноцінної та залежної від пануючої групи особистості); постмодернізм (критика підвалин наявної культури) та ін.
    О. Гомілко

    Філософський енциклопедичний словник > фемінізм

  • 8 на

    I прийм.
    1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon
    2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) at

    на березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank

    на входіat ( the) entry, at the point of entry; at the input

    на вулиці — in the street; out of doors, outdoors

    на безпечній відстаніclear (of), at a safe distance ( from)

    на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)

    класти на місце — to put back in place, to replace

    на схід від — to the east of, eastward(s) of

    на початок 20-го ст. — by 20th century

    на той час — by that time, by then

    на цей час — by this, by now

    8) (згідно з, відповідно до) by, in, to

    на мою думку, на мій погляд — in my opinion

    на зразокafter (on, upon) a model

    9) (y значенні "для") for

    на метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre

    16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to
    17)

    на щастя — fortunately, luckily

    на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas

    на вагу — by weight; specific gravity

    на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion

    на віру — on trust, on faith

    на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set

    на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side

    на голодний шлунок — on an empty stomach/belly

    на душу (населення) — per head, per capita

    на межі — on the verge of, on the brink of

    на око — approximately, by eye

    на моїй совістіon ( upon) my conscience

    на вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances

    II
    ( візьми) here; here you are; here, take it

    Українсько-англійський словник > на

  • 9 efficiency

    1. ком. коефіцієнт корисної дії (ККД); коефіцієнт використання; 2. вир. продуктивність; ефективність; 3. кадр. виконання норм виробітку
    1. показник, що встановлює відношення кількості використаної робочої сили, матеріалу тощо до обсягу виробництва; ♦ під показником ефективності розуміють здатність підприємства, організації і т. д. найефективніше використовувати свої ресурси (resources), щоб одержати максимальний дохід (return); до показників ефективності (efficiency ratios) належать, напр.: середній період сплати дебіторської заборгованості (average collection period); оборотність запасів (inventory turnover); коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (debtors turnover ratio); 2. виробництво продукції (output) з найменшими витратами (cost); 3. здатність менеджменту (management²), робітників (employee) та іншого персоналу (personnel) виконати задовільну норму виробітку
    ═════════■═════════
    allocative efficiency ефективність розподілу ресурсів; average efficiency середня продуктивність • середній коефіцієнт корисної дії; commercial efficiency промисловий коефіцієнт корисної дії; consumption efficiency ефективність споживання; cost efficiency ефективність витрат; dynamic efficiency динамічна ефективність; economic efficiency економічна ефективність; energy efficiency ефективність використання енергії; enterprise efficiency ефективність підприємства; exact efficiency точне значення коефіцієнта корисної дії; fuel efficiency ефективність використання пального; high efficiency високий коефіцієнт корисної дії • висока продуктивність; increased efficiency підвищена продуктивність; industrial efficiency економічна ефективність промислового виробництва • промисловий коефіцієнт корисної дії; intertemporal efficiency міжчасова ефективність; labour efficiency продуктивність робочої сили; low efficiency низький коефіцієнт корисної дії • низька продуктивність; machine efficiency ефективність механізму; manufacturing efficiency ефективність виробництва; market efficiency ефективність ринку; maximum efficiency максимальна продуктивність; mean efficiency середній коефіцієнт корисної дії • середня продуктивність; net efficiency чистий коефіцієнт корисної дії; operational efficiency операційна ефективність; optimum efficiency оптимальна ефективність; peak efficiency максимальна ефективність; performance efficiency рівень продуктивності; preference efficiency ефективність переваги; production efficiency ефективність виробництва; purchasing efficiency ефективність закупівлі; resource use efficiency ефективність виробництва • ефективність використання ресурсів; staff efficiency ефективність персоналу; statistical efficiency статистична ефективність; technical efficiency технічна ефективність; technological efficiency технологічна ефективність; working efficiency продуктивність • потужність
    ═════════□═════════
    efficiency in consumption ефективність у споживанні; efficiency in distribution ефективність у розподілі; efficiency in production ефективність у виробництві; efficiency of investments ефективність капіталовкладення; efficiency of labour продуктивність робочої сили; efficiency of payments ефективність здійснення платежів; efficiency of production ефективність виробництва; marginal efficiency of capital гранична ефективність капіталу; marginal efficiency of investment гранична ефективність капіталовкладення; to improve efficiency поліпшувати/ поліпшити продуктивність • поліпшувати/поліпшити ефективність; to increase efficiency збільшувати/збільшити продуктивність • збільшувати/збільшити ефективність; to obtain maximum efficiency досягати/досягнути максимальної продуктивності; to raise efficiency підвищувати/підвищити продуктивність; to reduce efficiency зменшувати/зменшити продуктивність • зменшувати/зменшити ефективність
    efficiency¹:: efficiency ratios; efficiency¹ ‡ efficiency ratios (384)
    * * *
    ефективність; оперативність

    The English-Ukrainian Dictionary > efficiency

  • 10 rest

    1. n
    1) спокій; відпочинок; сон

    day of rest — вихідний день, неділя

    at rest — а) на спочинку; б) нерухомий

    without rest — без перепочинку, без передишки

    to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)

    to take a rest — відпочивати, спати

    2) перен. вічний спокій, смерть
    3) перерва, пауза, перепочинок
    4) військ. позиція «вільно»
    5) нерухомість
    6) місце відпочинку, клуб (для моряків)
    1) тех. упор, опора
    8) тех. супорт
    9) муз. пауза
    10) поет. цезура
    11) (the rest) залишок; решта
    12) решта, інші
    13) (the rest) фін. залишкова сума
    14) фін. резервний фонд

    rest areaвійськ. район розташування військ на відпочинок

    rest day — день відпочинку, неділя

    rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар

    rest haltвійськ. зупинка на відпочинок; привал

    rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)

    as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого

    2. v
    1) відпочивати; лежати; спати
    2) покоїтися
    3) не працювати, відпочивати
    4) давати відпочинок (спокій)
    5) бути спокійним, не хвилюватися
    6) класти (на щось); притуляти (до чогось)
    7) спиратися (на щось)
    8) обґрунтовувати
    9) ґрунтуватися (на чомусь)
    10) покладатися (на когось, на щось)
    11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)
    12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)
    13) залишатися без змін
    14) с.г. залишати під паром
    15) с.г. бути під паром
    16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)
    17) залишатися
    18) арештовувати
    19) накладати арешт
    * * *
    I [rest] n
    1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть
    2) перерва, пауза, перепочинок
    3) вiйcьк. положення "вільно"
    4) нерухомість, непорушність
    5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)
    6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет
    8) мyз. пауза; пoeт. цезура
    II [rest] v
    1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)
    2) відпочивати ( від справ), не працювати

    rest!вільно! ( команда); давати відпочинок, спокій

    3) бути спокійним, не хвилюватися
    4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати
    5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)
    6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)
    7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані
    8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром
    9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів
    III [rest] n
    1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта
    2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

    English-Ukrainian dictionary > rest

  • 11 to

    1. adv
    означає:
    1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-
    2) початок дії — за, до

    to and fro, to and again, to and back — туди й назад

    2. prep
    вказує на:
    1) напрям — до, в, у, на
    3) відстань — до
    7) відношення до когось — до, для, з, за
    8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про
    9) межу, ступінь — до
    10) мету — на, до, з
    12) належність, складову частину — від, до

    ten (minutes) to two — без десяти (хвилин) друга (година)

    14) ціну — за, на
    3. part

    tell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)

    he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок

    * * *
    I [tuː] adv
    1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

    they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

    to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

    a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

    to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

    close to — поруч, біля

    we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

    keep her to!мop. тримай до вітру ( команд)

    II prep

    head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

    to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

    to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

    to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

    to point to smth — вказувати на що-н.

    to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

    he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

    he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

    it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

    to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

    the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

    placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

    have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

    he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

    to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

    2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

    greetings to smb — вітання кому-н.

    to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

    to speak to smb — розмовляти з ким-н.

    to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

    to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

    to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

    to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

    who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

    attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

    known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

    clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

    unjust to smb — несправедливий до кого-н.

    pleasing to smb — приємний кому-н.

    to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

    it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

    what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

    life is nothing to himвін не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

    to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

    3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

    to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

    to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

    to swear to smth — присягнутися в чому-н.

    to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

    to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

    to allude to smthпосилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

    to have a right to smth — мати право на, будь-що.

    to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

    a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

    (dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

    in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

    to reply to smb — відповідати кому-н.

    to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

    what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

    to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

    to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

    flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

    to the end, to the last — до кінця

    to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

    to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

    stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

    rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

    to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

    to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

    to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

    the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

    the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

    to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

    the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

    the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

    to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

    to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

    he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

    to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

    to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

    5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

    he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

    the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

    to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

    he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

    6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю
    7) = toady I 2
    8) ласк. icт. дитинка, жабеня
    ••

    to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

    English-Ukrainian dictionary > to

  • 12 visiting

    1. n
    відвідування, здійснення візитів
    2. adj
    приїжджий; що відвідує (гостює)

    visiting firemanамер., розм. приїжджа персона; важна особа з іншого міста; військ. інспектор

    visiting nurse — медична сестра, що відвідує пацієнтів вдома

    visiting patrolвійськ. дозір для перевірки постів

    visiting roundобхід (пацієнтів, вартових)

    visiting teacher — учитель, що навчає вдома дітей-інвалідів

    * * *
    I n.
    відвідування; visiting hours приймальні години ( у лікарнях); visiting day прийомний день; visiting round обхід ( пацієнтів); visiting lіst список осіб, яких необхідно відвідати; to be on visiting terms wіth,smb. підтримувати дружні відносини /знайомство/ з ким-н., періодично бачитися з ким-н.; they are not on visiting terms вони недостатньо добре знайомі, вони ніколи не зустрічаються ( у будинку)
    II
    а що відвідує; приїжджий; що гостює; visiting team команда гостей ( спортивна); visiting lecturer [professor] запрошений лектор [професор]; visiting master прихожий вчитель(який приходить); visiting teacher сл. вчитель ( початкової школи), що навчає удома хворих дітей або дитяти-інвалідів; visiting nurse прихожа медсестра

    English-Ukrainian dictionary > visiting

  • 13 to

    I [tuː] adv
    1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-

    we turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу

    they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу

    to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю

    a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру

    to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro

    close to — поруч, біля

    we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось

    keep her to!мop. тримай до вітру ( команд)

    II prep

    head to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]

    to go to town — їхати /відправлятися/ в місто

    to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі

    to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]

    to point to smth — вказувати на що-н.

    to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]

    he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до

    he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до

    it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником

    to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від

    the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]

    placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в

    have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в

    he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в

    to go to the theatre — ходити /йти/ в театр

    2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінком

    greetings to smb — вітання кому-н.

    to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.

    to speak to smb — розмовляти з ким-н.

    to send smth to smb — послати що-н. кому-н.

    to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.

    to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет

    to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.

    who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком

    attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.

    his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг

    known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.

    clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.

    unjust to smb — несправедливий до кого-н.

    pleasing to smb — приємний кому-н.

    to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.

    it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком

    what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє

    life is nothing to himвін не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком

    to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /

    3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиція

    to bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.

    to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що

    to swear to smth — присягнутися в чому-н.

    to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.

    to confess to smth — зызнаватися в чому-н.

    to allude to smthпосилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на

    to have a right to smth — мати право на, будь-що.

    to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.

    a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком

    (dis)obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)

    in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.

    to reply to smb — відповідати кому-н.

    to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання

    what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до

    to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]

    to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі

    flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру

    to the end, to the last — до кінця

    to a high degree y — високій /в большой/ ступеню

    to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший

    stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу

    rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові

    to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину

    to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]

    to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму

    the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до

    the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до

    to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма

    the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до

    the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом

    to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки

    to beat smb to death — побити кого-н. до смерті

    he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до

    to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]

    to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/

    5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття до

    he turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив

    the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за

    to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.

    he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]

    6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю
    7) = toady I 2
    8) ласк. icт. дитинка, жабеня
    ••

    to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі

    English-Ukrainian dictionary > to

  • 14 Логіка Авіасафа

    "ЛОГІКА АВІАСАФА" - логічний трактат, що зберігся в рукописному збірнику "Приточник" з 1483 р. в колекції Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Відомий також під назвою "Київська логіка". "Л.А." близько 1462 р. була перекладена в Києві давньоукр. мовою зі староєвр. В її основу лягла перша частина логічного трактату араб, філософа XI - поч. XII ст. Аль-Газалі "Повчання філософів", що була вступною частиною до іншої відомої праці Аль-Газалі "Спростування філософів". Як встановили дослідники, "Авіасаф" - це євр. варіант імені іншого араб, філософа Аль-Фарабі. Аль-Газалі цитує спершу Аль-Фарабі, а відтак його спростовує. На поч. XV ст. логічний трактат Аль-Газалі був перекладений з араб, мови на євр. Відомий також лат. переклад, який на поч. XVI ст. двічі виходив друком у Венеції. Укр. переклад стоїть ближче до араб, оригіналу та до його євр. перекладу, аніж до лат. Проте "Київська логіка" охоплює текст Аль-Газалі не в такій повноті, як лат. варіант. У своїй основі "Л.А." - це виклад формальної логіки Аристотеля. У ній досить широко викладені вчення про поняття і терміни, предикаменти, судження, силогізми, про універсали та логічні доведення. Поява "Л.А." в укр. перекладі в друг. пол. XV ст. була значним кроком вперед у розвитку науки логіки в Україні порівняно з попереднім періодом, коли єдиним джерелом логічних знань була "Діалектика" Йоана Дамаскіна, що давала лише уявлення про систему категорій.
    І. Заславський

    Філософський енциклопедичний словник > Логіка Авіасафа

  • 15 мистецтво для мистецтва

    "МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА" - свого роду троп, що, починаючи з доби пізнього романтизму (передовсім франц.), означає граничну ізоляцію художньої діяльності від довколишньої дійсності, герметизацію художнього твору від цієї дійсності і як необхідний наслідок такого статусу мистецької діяльності - мистецьке зосередження на її суто формальних, технічних, підкреслено іманентних проблемах. Історично "М.д.м." виникає як естетичний епілог європейського романтизму з його радикальною емансипацією від жорсткого прагматизму тогочасної цивілізації. Відповідним чином назва "М.д. м." за своїм походженням спочатку означала певну суму суто літературних явищ - франц., а потім рос. красного письменства. Естетичного розголосу у той період набула суто теоретична рефлексія на саму можливість радикальної артистичної ізоляції, її конкретних художніх наслідків. Така рефлексія, поряд з полемічними надуживаннями прихильників "М.д.м.", мала важливе значення для розуміння подальших мистецьких маршрутів Європи. Суперечки довкола "М.д.м." необхідним чином повертали мистецьку зіницю всіх її орієнтацій і вподобань до проблеми самої онтології художнього твору і відповідно наближали мистецькі революції поч. XX ст. Дедалі нові й новітні художні напрями, від імпресіонізму до авангарду й постмодернізму, містять у собі той чи той відгомін пізньоромантичного пафосу "М.д.м.", своєрідно перетворений у практиці цих напрямів, у самій субстанції їхньої образності. Певне значення постулати "М.д.м." мали і для становлення мистецтвознавства і літературознавства сучасного типу з їхнім гострим аналітичним інтересом до художньої форми, до її генези, функції, еволюції, а також для художньої критики - для зростання її фахової культури, вивільнення від публіцистичної риторики. Особливу долю спадщина і гасла "М.д.м." мали в Росії та Україні наприк. XIX - на поч. XX ст. - для емансипації місцевого художнього процесу від тотального упокорення поточній суспільній проблематиці, яка віддавна претендувала на панівну роль провідної семантики у тому процесі. Повернення рос. "срібного віку" до "М.д.м.", так само як і навернення до нього генерації часопису "У країнська хата", засвідчують немалий, хай і прихований вплив тієї спадщини і тих гасел у національній культурі поч. XX ст. Характерно, що затим, після утвердження тоталітарного режиму з його брутальною у своїй одвертості орієнтацією на утилітарно-пропагандивне псевдомистецтво, офіційна естетика всі свої побудови розпочинала з ритуальної "полеміки" з "М.д.м." як свого роду світоглядним алгоритмом усіх подальших різновидів артистичного "самостійництва". Ця "полеміка", серед іншого, викреслила із мистецької пам'яті доволі своєрідне явище т. зв. "комуністичного М.д.м." у радянському авангарді 1920-х рр., тобто спробу до інституалізації художницького "самостійництва" у тогочасному радянському суспільстві.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > мистецтво для мистецтва

  • 16 антропологія філософська

    АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.
    В. Табачковський

    Філософський енциклопедичний словник > антропологія філософська

  • 17 антропосоціогенез

    АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.
    І. Молчанов

    Філософський енциклопедичний словник > антропосоціогенез

  • 18 війна

    ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.
    М. Цюрюпа

    Філософський енциклопедичний словник > війна

  • 19 гра

    ГРА - форма вільного самовиявлення людини, котра передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається - як імпровізація, змагання або як вистава, репрезентація певних ситуацій, смислів, стану речей. Низка впливових напрямів сучасної думки розглядає Г. як самостійну галузь вивчення В. одночас широко використовуються ігрові методи навчання (мовам тощо) та ігрові моделі дослідження соціальної та культурної динаміки. Класичний шіллерівський ідеал мистецтва як безкорисливої Г. знаходить нових прихильників. У духовному протиборстві з ідеологією тоталітаризму Гейзинга створює універсальну концепцію культури як вільної і "чесної" Г. У цей же період Гессе пише філософську утопію "Гра в бісер", а Т. Манн у центр своєї естетичної програми ставить Г. і "принцип іронії". За Гайдеггером Г. - це "мова трансценденції", можливість, що відкриває себе волі людського вчинку. Гадамер поширює категорію Г. на процес розуміння тексту, образу, символічної дії. Фінк полемізує з Гадамером й розвиває вчення про Г. в ракурсі філософської антропології. Буттєвий устрій Г. розглянуто Фінком як основний спосіб людського спілкування з можливим. Англомовні філософи відрізняють імпровізовану, ненавмисну Г. (play) від Г., організованої на основі обмеженої кількості правил (game). Найскладнішою є Г. першого типу, позаяк "ненавмисність" (довільність) виключає будь-яку локалізацію (сценою, стадіоном чи колом рулетки). Беручи участь у такого типу Г., людина спрямовується на подолання власної обмеженості й скутості, на динамічне виявлення повноти екзистенції. Тут немає конкретного, замкненого в собі суперника, і тому незастосовна суб'єкт-об'єктна матриця. Сторони взаємодії немовби "занурюються" всередину самої людини, внаслідок чого вона виходить поза межі емпіричної особистісної тотожності і починає відчувати неосяжність духовної амплітуди існування. У ній пробуджується й подає голос "людина можлива" - та буттєва "іпостась", котра аж ніяк не може бути відділена від людини й передана дублерові на зразок маски. "Людина можлива" (задана) не є "роллю", в яку можна уввійти, доклавши певних зусиль. Цей феномен не накладається на індивіда іззовні, як личина, а висвітлює в ній потаємний, прихований до часу шар буття, знаменує його відкритість. У "людині можливій" парадоксально суміщуються, з одного боку, гранична відкритість, жертовна незахищеність і невбезпеченість будьякими конвенційними умовами, а з іншого боку - здатність вивільнення з-під гніту узвичаєних форм зневолення: ідеологічного, економічного, соціального. Протилежністю Г. є не "серйозність", а насильство. Неможливо грати за наказом. Проблема різновидів Г. полягає в більшому або меншому рівні профанації ігрового виміру, автентично присутнього у святі. Співвідношення спортивної Г., театру й культу поглиблено розглядає Гвардіні. Різноманітність ігрових моделей розкривають герменевтика культури Аверинцева, онтологічна естетика Гартмана, теорія соціальних ролей Морено, концепція "мовних ігор" Вітгенштайна.
    К. Сігов

    Філософський енциклопедичний словник > гра

  • 20 Данилевський, Микола Якович

    Данилевський, Микола Якович (1822, с. Оберце Орловської губ. - 1885) - рос. філософ, публіцист і природознавець, ідеолог панславізму. Система філософії історії Д. містить циклічну культурно-історичну типологію розвитку людства, спрямовану на подолання європоцентризму, моністичного тлумачення історії і обґрунтування принципово іншого, плюралістичного її розуміння В. иходячи з того, що та чи та галузь пізнання набуває статусу науки лише тоді, коли накопичувані нею знання утворюють "природну систему", Д. формулює три вимоги, що їм має відповідати ця система: 1) Принцип поділу має обіймати всю сферу поділюваного. 2) Всі предмети чи явища однієї групи повинні бути більш схожими чи спорідненими поміж собою, ніж з явищами чи предметами іншої групи. 3) Групи мають бути однорідними, тобто ступінь спорідненості повинна бути однаковою в однойменних групах. Існуюча загальноісторична теорія, з її універсалістською інтерпретацією всесвітньої історії як одного глобального процесу, членування якого можливе лише в діахронічному зрізі на послідовні стадії (Стародавня історія, Середньовіччя, Новий час) є, на думку Д., неспроможною, оскільки не відповідає жодній з трьох означених вимог. Недоліком цієї періодизації Д. вважав і те, що на її основі ціла група культур - єгипетська, китайська, індійська, єврейська, грецька тощо - зараховується до однієї (діахронічно першої) групи, тоді як, приміром, романо-германська культура, штучно "препарується на Середньовіччя та Нову історію". Відкидаючи подібну моністичну універсалістську за формою, але за характером європоцентристську версію тлумачення історичного процесу, Д. пропонує підхід, згідно з яким історія людства постає як множина автономних органічних соціокультурних утворень, які він називає культурно-історичними типами. Однак ця множина є не механічним агрегатом байдужих одна щодо одної культурно-історичних одиниць, а виявом гармонії універсуму, що незбагненна без прийняття ідеї цілеспрямованості всього сущого і взаємної узгодженості, без Божественного цілепокладання, що зумовлює загальний взаємозв'язок, спрямованість усіх життєвих процесів Землі. Вчення Д. передувало циклічним філософсько-історичним системам Шпенглера та Тойнбі.
    [br]
    Осн. тв.: "Росія і Європа. Погляд на культурне і політичне ставлення слов'янського світу до романо-германського" (1869); "Збірник політичних та економічних статей" (1890).

    Філософський енциклопедичний словник > Данилевський, Микола Якович

См. также в других словарях:

  • перістий — а, е. 1) З плямами іншого кольору (про масть тварин). 2) Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. || перен. Неоднорідний …   Український тлумачний словник

  • податковий — а, е. 1) Стос. до податку; пов язаний з розподілом і сплатою податків. Податкові пільги. || Признач. для обліку, розподілу і сплати податків. Податковий реєстр. •• Податко/ва адміністра/ція Украї/ни (ПДУ) державний виконавчий орган України, що… …   Український тлумачний словник

  • перехідний — а/, е/. 1) заст. Який переходить, пересувається з місця на місце. 2) розм. Який передається від одного до іншого. 3) Признач. для переходу через щось, через якого переходять з одного місця в інше. || Перша з суміжних кімнат. 4) Який є переходом… …   Український тлумачний словник

  • Пресвітер - священик - єрей — Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter пресвітер, ίερεύς, sacerdos священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536 1568). Пресвітер термін …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Баланс нафти (газу) — баланс нефти (газа) balance of oil (gas) *Erdölbilanz, Erdgasbilanz – система показників, що характеризують видобуток палива, з одного боку, та його використання і розподіл між споживачами, з іншого. Всі розрахунки проводяться однаково для нафти… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • економічний ефект — экономический эффект economic effect *Wirtschaftseffekt, ökonomischer (wirtschaftlicher) Effekt – сумарна економія всіх виробничих ресурсів (живої праці, капітальних вкладень, інших ресурсів, а також часу), яку одержує виробництво в результаті… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • здатність — ності, ж. 1) Властивість за знач. здатний 1). •• Пропускна/ зда/тність кана/лу зв язку/ найбільша кількість інформації, що передається по каналу зв язку за одиницю часу. Пропускна/ зда/тність обчи/слювальної систе/ми міра обсягу роботи, що її… …   Український тлумачний словник

  • ізоамплітуди — ту/д, мн. Ізолінії однакової амплітуди того чи іншого метеорологічного параметра (температури, тиску, вологості повітря тощо) за певний період …   Український тлумачний словник

  • індекс — у, ч. 1) Покажчик, список, перелік чого небудь. Індекс товарів. 2) ек. Статистичний показник, який у процентах виражає динаміку розвитку певних явищ, зокрема економічних. •• Біржови/й і/ндекс показник, що його обчислюють за курсами акцій для з… …   Український тлумачний словник

  • кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»